Кавернома — це скупчення аномальних кровоносних судин, яке зазвичай знаходиться в головному або спинному мозку.
Інколи її називають кавернозною ангіомою, кавернозною гемангіомою або церебральною кавернозною мальформацією (ЦКМ).
Типова кавернома нагадує малину: вона складається з судин, заповнених кров’ю, і має вигляд «печер».
Розміри каверноми може варіюватися від кількох міліметрів до кількох сантиметрів.
Симптоми каверноми
Часто кавернома не викликає жодних симптомів, проте коли вони з’являються, це можуть бути:
- кровотеча (геморагія)
- судоми (напади)
- головний біль
- неврологічні порушення: запаморочення, невиразна мова (дизартрія), двоїння в очах, проблеми з рівновагою, тремор
- слабкість, оніміння, втома, проблеми з пам’яттю, труднощі з концентрацією
- геморагічний інсульт
Тяжкість та тривалість симптомів залежить від розміру, розташування та кількості каверном. Проблеми можуть виникнути, якщо кавернома починає кровоточити або тисне на ділянки мозку.
Судини каверноми мають тонші стінки, ніж звичайні кровоносні судини, тому вони більш схильні до крововиливів.
У більшості випадків кровотеча незначна — приблизно пів чайної ложки — і не спричиняє інших симптомів. Однак сильна кровотеча може бути небезпечною для життя та призвести до довготривалих проблем зі здоров’ям.
Слід негайно звернутися по медичну допомогу, якщо у вас вперше з’являться подібні симптоми.
Що викликає каверному?
У більшості випадків причину виникнення каверноми встановити неможливо. Кавернома може бути спадковою — менш ніж у 50% випадків вона має генетичне походження. Але в більшості випадків каверноми виникають випадково.
Генетичне тестування допомагає визначити, чи є кавернома спадковою.
Якщо у вас або у вашого партнера виявлено генетичний тип каверноми, існує 50% ймовірність передачі цієї хвороби майбутній дитині.
Деякі випадки каверном також пов’язують з впливом радіації — наприклад, у людей, які проходили променеву терапію головного мозку в дитячому віці.
Хто в групі ризику
За оцінками, приблизно 1 із 600 людей у Великій Британії має каверному без симптомів.
Щороку приблизно 1 із 400 000 осіб у Великій Британії отримує діагноз каверноми з наявними симптоми.
Якщо симптоми все ж таки з’являються, то найчастіше це відбувається у віці від 20 до 40 років.
Діагностика каверноми
Основним методом діагностики каверном є МРТ (магнітно-резонансна томографія).
Оскільки симптоми не завжди помітні, багато людей дізнаються про наявність каверноми випадково — під час МРТ з іншої причини.
Також можуть застовуватися КТ (комп’ютерна томографія) або ангіографія, але вони менш точні, ніж МРТ.
Спостереження за симптомами
Симптоми каверноми можуть зникати і знову з’являтися: це відбувається, коли кавернома кровоточить, а потім знову поглинає кров.
Слід уважно стежити за своїм станом, оскільки поява нових симптомів може свідчити про крововилив. Ваш лікар зможе порадити як діяти якщо будуть з’являтися нові симптоми чи стан погіршиться, в тому числі може бути рекомендоване повторне обстеження головного мозку.
МРТ і КТ здатні виявити кровотечу, але не завжди можуть визначити яка саме кавернома має вищий ризик кровотечі. Збільшення розміру каверноми не завжди означає підвищену вірогідність крововиливу.
Хоча каверноми можуть збільшуватися в розмірах, великі каверноми не обов’язково кровоточать частіше за малі.
Ймовірність кровотечі
Ризик крововиливу (геморагії) залежить від індивідуальних особливостей, зокрема від того, чи була раніше кровотеча.
Якщо кровотеч не було, ризик становить менше 1% на рік.
Якщо ж кавeрнома вже кровоточила, ризик повторного крововиливу становить від 4 до 25% на рік. Проте з часом цей ризик зменшується, якщо нові кровотечі більше не виникають.
Рівень ризику — ключовий фактор при виборі тактики лікування.
Лікування каверноми
Лікування каверноми залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, зокрема від розміру, розташування та кількості каверном.
Деякі симптоми, наприклад головний біль чи судоми, можуть контролюватися за допомогою медикаментів.
Однак у деяких випадках може бути запропоноване більш інвазивне лікування для зниження ризику майбутніх крововиливів.
Рішення про таке лікування приймається індивідуально разом із лікарем.
У Великій Британії для зменшення ризику кровотечі застосовуються такі методи:
- Нейрохірургія — видалення каверноми під загальним наркозом
- Стереотаксична радіохірургія — точкове опромінення каверноми, що призводить до ущільнення та рубцювання її стінок.
У більшості випадків перевага надається нейрохірургії, оскільки ефективність радіохірургії у профілактиці кровотеч поки що не доведена.
Стереотаксичну радіохірургію зазвичай розглядають лише тоді, коли коли кавернома розташована в складному місці й операція небезпечна.
Інвазивне лікування несе ризики, зокрема інсульт чи навіть смерть. Їх рівень залежить від розташування каверноми, тому важливо ретельно зважити рішення разом із лікарем.
Керування транспортом
Якщо у вас діагностовано кавeрному, яка викликає симптоми, це може впливати на здатність керувати транспортом.
Лікар може рекомендувати тимчасово утримуватися від водіння, поки стан не буде під контролем.
Додаткова інформація
Міжнародні дослідженя тривають. Вчені намагаються з’ясувати, чому виникають каверноми, як формуються аномальні судини та які довгострокові наслідки цього захворювання.
Першоджерело: https://www.nhs.uk/conditions/cavernoma/
